Отдыхай активно в любую погоду!

З 7-го по 9-те березня команда Відчайдухів перебувала на святковому байдарковому сплаві (на честь 8-го березня). Для активного відпочинку вибір павна річку Реть, що розташована в Кролевецькому районі, Сумської області, - ліва притока Есмані (басейн Дніпра).

Трохи інформації з Вікіпедії: «довжина річки 53 км, площа басейну 545 км². Долина коритоподібна, схили розчленовані балками та ярами. Річище помірнозвивисте. Похил річки 0,85 м/км. Стік річки місцями зарегульовано (впродовж 35 км). Є водосховища і ставки, споруджено 10 шлюзів-регуляторів».

Якщо вірити Google, то до нас цю річку у двох її різних ділянках проходили лише по одному разу – чоловік, одноденними сплавами, на "надувастику" та у літню пору року (блог цієї людини можна прочитати під назвою «Река Реть. Малоизвестный приток Десны»).

А у нас була рання весна, прохолодна погода, мряка та сонечко, що ховалося за хмарами…

Хоча, у перший день (7-го березня) погода була доволі теплою.

До місця «Стартування» ми дібралися не одразу. Перша спроба була біля села Бистрик, та ось біда – у тому місці річка виявилася задрібна!

Намилувавшись красою природи, упевнившись «дрібно чи не дрібно» ставати у цьому місці на воду, усе ж таки було вирішено від’їхати трохи далі за межі села.

І знову річка Реть зустріла нас своєю красою:

На воду наша команда встала вже о пів на третю.

Спочатку річка була «простою», здавалося, вона майже нічим не відрізнялася від звичної для нас р. Псел. Єдине – завузька. А ще неповторні краєвиди:

Проте, «простота» річки завершилася першими ж завалами.

Та якщо з перших трьох завалів команда завзято сміялася та рішуче проявляла кмітливість у вирішенні завдань, пов’язаних з поваленими у річку деревами, то вже після десяти схожих завалів усі мовчки відпрацьовували завчені рухи та команди. 

А далі знову краса:

Вже о четвертій годині вечора сталася наша перша зупинка. Винуватцем цього став шлюз, а з ним й необхідність перенести каркасні байдарки та речі.

16:10 – знову на воді. Знову завали.

О пів на п’яту годину вечора наша команда дійшла до ж/д мосту, а разом з ним подолала перешкоду у вигляді дерев’яного пішого місточка, що знаходився в сантиметрах 10-ти над потоками води (саме подолання цієї перешкоди та багато інших можна буде переглянути у прикріпленому відео нижче).

Трохи згодом знову повалене дерево…

А потім спокійна річка, що тече уздовж незнайомого для нас села.

Здавалося, день добігає свого логічного кінця, ще пару годин – і все, пригоди на перший день сплаву закінчилися, далі усю компанію чекає довгоочікуваний сон у палатці. Проте сталося не так, як гадалося. Ми все ще були на воді, потроху виглядали місце ночівлі… А на нашому шляху була чергова перепона. 

Провести байдарки з усіма речами через гострі каміння було б поганою ідеєю! Вирішено вийти на берег, перенести гермо-мішки до спуску до води вже за межами перешкоди та провести байдарки без людей у середині (весь цей момент є у відео-звіті за перший день сплаву).

Вже о шостій вечора почало стрімко темніти. Було обрано більш менш зручний для зупинки берег, доволі швидко поставлене наметове містечко.

У казані «доходив» плов, кипів чай, а біля вогнища під звуки гітари гомоніли друзі, згадуючи власні враження за минувший день.

Перший день водного походу закінчився!